29 січня День пам'яті Героїв Крут.

 29 січня День пам'яті Героїв Крут.

105 років тому молоді захисники Української Народної Республіки власною кров'ю вписали нову сторінку в історію України.

Сьогодні учні 5 класу, на лінійці, приуроченій цій події, згадали холодний січень 1918 року, коли в нерівному бою проти ворога виступили зовсім юні, але нескорені Захисники України.

ДЕНЬ ПАМ"ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

 29 січня в Україні відзначають 105 річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

Битви під Крутами відбулася 29 січня 1918 року. Тоді група українських студентів та бійців вільного козацтва (близько 300 осіб), яка захищала УНР, зіткнулася з чотиритисячною армією Міхаіла Муравйова.

Бій тривав до вечора, українці змогли завдати суттєвої шкоди противнику. Після надходження наказу про відступ частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівними. Один взвод студентів у сутінках втратив орієнтир і вийшов до станції Крути, яку вже захопили червоноармійці. Ті розстріляли 27 юнаків, молодшим з яких було лише 16 років.

Більшовики не дозволили поховати тіла загиблих. Тільки після звільнення Києва від червоноармійців, за розпорядженням українського уряду 19 березня 1918 року пройшли урочисті похорони загиблих під Крутами на Аскольдовій могилі.

За радянських часів могили Героїв Крут були зруйновані. Після здобуття незалежності нашої країни подвиг загиблих під Крутами став символом патріотизму. На державному рівні День пам'яті Героїв Крут почали відзначати 2003 року.

Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях. Подвиг крутянців, як і всіх Героїв визвольних змагань, став прикладом для захисників України в сучасній російсько-українській війні. Прикметно, що сміливість і жертовність крутянців порівнюють зі сміливістю та витривалістю оборонців Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому Героїв Крут у публіцистиці часто називають «першими кіборгами».

Багато молодих патріотів – активних учасників відзначення дня пам’яті Героїв Крут зараз зі зброєю в руках крок за кроком наближають нашу перемогу над нащадками російсько-більшовицького агресора – рашистами. Тоді захисники української незалежності не змогли вистояти в боротьбі з переважними силами агресора. Сьогодні ми маємо завершити їхню справу. У нас є професійна, патріотична та вмотивована армія, міжнародна підтримка. І ми знаємо, що поразка у війні з Росією означає для українців репресії, Голодомор, депортації та знищення нашої ідентичності.

Сьогодні на захист України стали тисячі українців, які ще вчора були мирними людьми: вчителі, студенти, менеджери, бізнесмени, історики, співаки. Щира вдячність усім, хто нині виборює нашу перемогу, право жити у вільній країні на своїй землі. СЛАВА УКРАЇНІ!!!

https://www.facebook.com/100011765748758/videos/3521682918063885/

День затвердження Державного Прапора України

 28 січня - День затвердження Державного Прапора України

Прапор як державна атрибутика є особливим символом соборності й незалежності України

Синьо-жовтий є кольором героїчної боротьби, незламності і державного будівництва українців. Прапор - наша гордість! Прапор - наша віра! Прапор - наша боротьба!

Наш обов’язок перед нинішнім і майбутнім поколіннями – зробити український Державний Прапор впізнаваним у всьому світі символом успішної країни, яка здолала зовнішні загрози і внутрішні виклики та сформувала гідне суспільство

Зі святом, українці!

День пам’яті захисників Донецького аеропорту

 Сьогодні День пам’яті захисників Донецького аеропорту

16 січня в Україні офіційно відзначають День пам’яті захисників Донецького аеропорту — День «кіборгів», які вистояли попри все.

242 дні тривали бої за Донецький аеропорт — з 26 травня 2014 року до 22 січня 2015 року.

«Кіборги вистояли, не встояв бетон», — фраза, яка увійшла в історію разом із подвигом бійців України.

В обороні цього об'єкта брали участь не тільки воїни, але і медики з волонтерами, що надавали допомогу та підтримку українським бійцям. Тому пам'ять присвячена усім, хто стояв за Україну в ті дні.

Захищаючи Донецький аеропорт, загинули понад 200 українських захисників, поранено понад 500. Багатьох із них відзначено державними нагородами, деяких — посмертно.

За час оборони аеропорту, з травня 2014 року по січень 2015 року, в його захисті по ротації взяли участь понад 2,500 військових і добровольців.

Вічна пам’ять, вічна слава і честь захисникам України!

День українського політв'язня

 День українського політв'язня: відзначають пів століття, актуальний і досі .

Українські політв'язні ціною власного життя та свободи відстоювали проукраїнську позицію у комуністичних таборах й в'язницях. Багато людей і сьогодні є бранцями новітнього кривавого російського режиму

12 січня, в Україні відзначають день українського політв'язня, який 1975 році запровадив В'ячеслав Чорновіл. Таку дату нині вже покійний політик обрав не випадково – 12-14 січня 1972-го радянська влада провела наймасштабніші репресії проти українських дисидентів. Масові затримання та арешти були помстою за їх боротьбу за незалежність України.

Вертеп як привід до арештів

51 рік в тому КДБ розпочав в Україні операцію "Блок" – масову хвилю репресій проти української інтелігенції. Тоді одночасно заарештували більшість відомих представників національно-демократичного руху. А всього впродовж 1972 року було заарештовано 89 дисидентів, т зв. "шістдесятників", до кінця 1974 року – 193 особи. Саме тоді були заарештовані Іван Світличний, Євген Сверстюк, Василь Стус, Зіновій Антонюк, Іван Дзюба у Києві, В'ячеслав Чорновіл, Михайло Осадчий, Іван Гель, Стефанія Шабатура, Ірина Стасів-Калинець (а згодом і Ігор Калинець) – у Львові.

Заарештованих представників інтелігенції звинувачували в "українському буржуазному націоналізмі" та поширенні самвидаву. Більшість із них отримали великі тюремні терміни, деяких помістили до психіатричних лікарень.

Розпочалося все із різдвяного вертепу. 1972 рік українська інтелігенція зустріла різдвяною колядою у Львові. Серед колядників — Ірина Калинець, Михайло Горинь, Стефанія Шабатура та інші українські митці. Долучився до вертепу й Василь Стус, який прибув до Львова із лікування в Моршині. А ініціатором була учасниця правозахисного руху лікар Олена Антонів, колишня дружина В'ячеслава Чорновола. Репетиції відбувались у її помешканні на вулиці Спокійній.

З вертепом ходили в новорічну ніч, аби зайвий раз не наражатися на переслідування влади. Заходили з вертепом до знаних людей (наприклад, до Романа Іваничука, Ростислава Братуня, Миколи Петренка та ін.). Зібрані гроші за коляду учасники вертепів планували скерувати на допомогу тодішнім політичним ув'язненим та їхнім рідним і на випуск "Українського вісника". Та вже незабаром зібрані 250 рублів знадобились для оплати роботи адвокатів на судових процесах.

Сьогодення

Нині російська влада нічим не відрізняється від своїх попередників. Вона повністю наслідує методи боротьби з інодумцями. Під час тимчасової окупації Криму і деяких регіонів сходу та півдня країни, проти українців і кримських татар ФСБ запустило цілу спецоперацію – "знешкодження". Путінський режим садить за ґрати митців, громадських активістів, правозахисників і усіх решту, то не погоджується з ідеєю "руского міра".

Представники правоохоронних органів РФ, окупаційної влади РФ на окупованих територіях застосовують тортури, психологічний тиск, фальсифікацію доказів та інші незаконні методи слідства. Жертв позбавляють права на захист, а судові процеси не відповідають стандартам справедливого правосуддя.

За інформацією Коаліції громадських організацій зареєстровано 127 осіб позбавлених волі з політичних мотивів у зв’язку зі збройною агресією РФ проти України.

Як зазначала матір політв'язнів Узеіра і Теймура Абдуллаєвих – Діляра Абуллаєва, "Всі жертви політичних переслідувань "винуваті" лише в одному – відсутності лояльності до окупаційної влади, яка в якості покарання фабрикує на них кримінальні справи та звинувачує в тероризмі".

Нагадаємо, перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова, зазначала, що окупаційна влада винесла вироки кримським політв’язням, а загальний термін ув’язнення їх уже становить понад 1300 років на сьогодні понад 140 громадян України залишаються незаконно заарештованими Росією за політично мотивованими звинуваченнями, і ця кількість продовжує зростати.

Юридичного шляху уникнути переслідування путінським режимом фактично немає. У 2015 році вдалося домовитися про передачу Туреччині політв'язня, заступника голови меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза. Втім зазвичай політичних в'язнів звільняють хіба що завдяки обмінам на російських колаборантів і військових злочинців. Так, у 2016 році був звільнений Геннадій Афанасьєв, який нещодавно загинув захищаючи батьківщину в лавах ЗСУ. Того ж року повернулася в Україну Надія Савченко. 7 вересня 2019 року вийшли на волю Олег Сенцов, Станіслав Клих, Роман Сущенко, Олександр Кольченко та інші.

«Всесвітній день миру»

 1 січня відзначається «Всесвітній день миру» або «День всесвітніх молитов про мир». В цей день віряни усього світу звертаються з молитвами до Бога послати мир на Землю і припинити всі кровопролитні війни.

З 24 лютого для кожного з нас слово МИР набуло ще глибшого значення.

Українці мирна, але нескорена нація. Ми не обирали війну, але, заради миру в нашій країні, ми прийняли бій і рішуче крокуємо до Перемоги.

Адже Україна+Перемога = Мир

Переможного Миру Україні!

Слава ЗСУ!

Степан Бандера - політичний діяч відомий на всю Україну.

 Бандері - 114: день народження Степана Бандери 2023

1 січня в Україні святкуватимуть не тільки Новий рік, а й ще одну важливу дату. Цього дня 114 років тому народився Степан Бандера - політичний діяч відомий на всю Україну.

Що зробив Бандера для України

Портрет Степана Бандери для України - це втілення національної ідеї, а саме - визволення країни та українського народу, боротьби за свободу і незалежність України.

Степан Бандера народився в 1909 році на землях Івано-Франківщини в родині священика. Уже в підлітковому віці (у 13 років) Степан Бандера вступив до скаутської організації "Пласт", що працювала на благополуччя України та займалася патріотичним вихованням української молоді.

Бандері була уготована важлива і легендарна місія керівництва ОУН (Організації Українських Націоналістів), яка боролася проти німців у період окупації України, а далі - проти загарбників-більшовиків.

Нині особистість Бандери для України - це уособлення почуття національної гідности, яке за будь-яких умов залишається непохитним.

Його головними принципами були:

соборна

національна

вільна

демократична Україна

Саме ці аспекти під час війни України з Росією - особливо нагальні для кожного українця.

Нині Україна переживає те, проти чого невпинно боровся Степан Бандера, з цієї причини його ім'я так часто лунає з ворожих вуст. Для росії, яка тримає за мету поневолення та руйнування, ім'я Степана Бандери дорівнює стійкості та незламності України.

Маленька за зростом людина - Степан Бандера (за деякими даними його зріст становив 159 см), став символом героїчної стійкості країни, яка не раз зазнавала агресії та спроб знищення.

Степан Бандера - цікаві факти

Крім відомих фактів боротьби за незалежність України, про життя Бандери відомі ще інші цікаві факти:

Степан Бандера з дитинства готувався до фізичних випробувань і тортур. Розуміючи, що до нього за його націоналістичну діяльність можуть застосовувати тортури, вставляв собі під нігті голки і тренувався приймати біль.

У Бандери було троє дітей. Довгий час родина жила в Мюнхені під прізвищем Попель, а діти не знали, що їхній батько - той самий лідер ОУН Степан Бандера.

Степана Бандеру намагалися вбити 8 разів. Більшість зі спроб провалилися завдяки Службі безпеки ОУН.

Лідера ОУН убив агент КДБ за допомогою пістолета-шприца з ціоністим калієм.

Степан Бандера був на 10 сантиметрів нижчим за Наполеона.

У 1941 році керівник ОУН відмовився скасувати Акт проголошення Української Держави, за що його відправили до концтабору, де він пробув до 1944 року.

Двох братів Бандери було закатовано в Освенцимі.

За деякими даними, у 2021 році в країні відбулося 56 масових заходів під наглядом Національної поліції.